Застосування блокчейну давно вийшло за межі біткоїна, але гучних анонсів було більше, ніж робочих систем. У цьому уроці розглянемо, де технологія прижилася по-справжньому, які проєкти закрилися і чому. Відповівши на кілька простих запитань, ви навчитеся самі визначати, чи є користь від блокчейну, чи задачу розв’яже звичайна база даних.
- Блокчейн корисний там, де кілька сторін не довіряють одна одній і немає спільного власника даних.
- Найкраще він прижився в грошах: стейблкоїнах, переказах і токенізації активів.
- У логістиці та реєстрах є вдалі приклади, але й гучні закриття.
- Блокчейн гарантує незмінність запису, а не правдивість того, що в нього внесли.
Коли блокчейн справді потрібен
У другій половині 2010-х «блокчейн» вписували в презентації направо й наліво — чи то проєкт готелю, чи кав’ярні. Насправді ж мало що з цього доросло до робочого продукту. І не дивно: розподілений реєстр повільніший і дорожчий за звичайну базу даних, тож іти на такі витрати має сенс, лише коли інакше ніяк.
Технологія виправдовує себе там, де тими самими даними користуються кілька сторін, які не готові довірити їх комусь одному. Банк не триматиме свої записи на сервері конкурента, постачальник не вірить перевізникові, а громадянин не хоче залежати від чиновника, який може виправити запис. Якщо ж у даних є один власник, якому всі довіряють, звичайна база впорається краще.
Є й другий сценарій: коли сам запис — це цінність, яку треба передавати. Монета, токен фонду чи ігровий предмет існують лише як запис у реєстрі, і блокчейн дає змогу передавати їх напряму, без компанії, що веде облік. Тому найвдаліші приклади стосуються грошей і цифрових активів, а не звичайного зберігання інформації.
Тож не поспішайте вірити черговому «блокчейн-проєкту»: поставте йому запитання зі списку нижче. Якщо на більшість із них відповідь «ні», технологія там, найімовірніше, лише заради маркетингу. Сильні та слабкі сторони технології докладніше розібрано в уроці про плюси і мінуси блокчейну.
- Записи ведуть кілька незалежних організацій або людей?
- Учасники не довіряють одне одному чи єдиному посередникові?
- Важливо, щоб історію записів не можна було тихо переписати?
- Цінність з’являється завдяки тому, що перевірити дані може будь-який учасник?
- Проєкт готовий миритися з повільнішим і дорожчим записом заради цих властивостей?
Запитайте себе, що зміниться, якщо замінити блокчейн таблицею на сервері компанії. Якщо відповідь «нічого», блокчейн у проєкті зайвий.
Гроші та фінанси: де технологія прижилася найкраще
Наймасовіше застосування блокчейну — самі криптовалюти і стейблкоїни. USDT та USDC щодня використовують для розрахунків між біржами, переказів в інші країни і зберігання заощаджень у доларах там, де доступ до валюти обмежений. Стейблкоїн надійде за лічені хвилини в будь-який день тижня, тоді як міжнародний банківський платіж може тягнутися кілька днів.
Проте в стейблкоїнів є й зворотний бік. За USDT і USDC стоять компанії-емітенти, які тримають резерви і на вимогу влади можуть заморозити кошти на конкретній адресі. Тож це радше цифровий еквівалент долара зі зрозумілим власником, ніж гроші в чистому децентралізованому вигляді. Для розрахунків зручно, але довіряти доводиться не лише коду, а й емітентові.
Другий напрям — токенізація реальних активів: випуск токенів, що представляють облігації, паї фондів чи нерухомість. Великі керуючі компанії вже не лише говорять про це: наприклад, BlackRock 2024 року запустив на Ethereum токенізований фонд BUIDL. Розрахунки за такими токенами йдуть цілодобово, а право володіння видно просто в блокчейні.
Третій — децентралізовані фінанси (DeFi), де кредити, обмін і дохідність працюють на смарт-контрактах, без банку. Докладно про це — в уроках про децентралізовані застосунки та DeFi. Поки що досить усвідомити головне: у фінансах блокчейн розв’язує реальну проблему — дає змогу незнайомим людям розраховуватися між собою без спільного посередника.
Логістика і справжність товарів
У ланцюжку постачання беруть участь фермер, склад, перевізник, митниця і магазин, і кожен веде власні записи. Спільний реєстр допомагає швидко відповісти на запитання, звідки прийшла партія. У відомому експерименті Walmart та IBM час, за який вдавалося простежити шлях партії манго до ферми, скоротився з кількох днів до кількох секунд.
Схожим чином відстежують і дорогоцінне каміння. Платформа Tracr, створена De Beers, фіксує шлях діаманта від родовища до продажу, щоб покупець міг переконатися в його походженні. У фармацевтиці блокчейн тестують для відстеження упаковок ліків і боротьби з підробками.
Принцип скрізь однаковий. Кожен учасник ланцюжка вносить свій запис і підписує його своїм ключем, і непомітно виправити його потім уже не вийде. Якщо партія зіпсувалася, легко визначити етап, на якому це сталося, і того, хто в той момент відповідав за товар.
Однак трапляються й гучні провали. Платформу TradeLens, яку IBM і Maersk будували для контейнерних перевезень, закрили 2023 року: інші великі перевізники не захотіли входити в систему конкурента. Технологія працювала, але без участі всієї галузі спільний реєстр утрачає сенс.
Блокчейн гарантує, що запис не змінять заднім числом, але не перевіряє, чи він правдивий. Якщо на складі внесли про партію неправильні відомості, блокчейн їх бездоганно збереже.
Реєстри, документи і цифрова ідентичність
Держави теж пробували переносити в блокчейн земельні реєстри. Ще 2016 року Грузія разом із компанією Bitfury почала записувати в блокчейн хеші документів про право власності, щоб підробку було легко виявити. Естонія застосовує схожу технологію, щоб стежити за цілісністю державних баз: будь-яке втручання залишає слід, який неможливо приховати.
В освіті блокчейн використовують для дипломів і сертифікатів. MIT одним із перших почав видавати випускникам цифрові дипломи за відкритим стандартом Blockcerts. Роботодавець може сам перевірити справжність документа, не звертаючись до університету.
Чому ж реєстри не переїхали в блокчейн повністю? Право власності визначає закон, а не запис у мережі. Якщо суд визнав угоду недійсною, запис треба змінити, а блокчейн влаштований саме так, щоб змін не допускати. Тому держави бачать у ньому додатковий шар захисту від підробок, а не заміну звичній системі.
Зверніть увагу на спільну деталь: у блокчейн зазвичай кладуть не сам документ, а його хеш — своєрідний цифровий відбиток. Особисті дані залишаються в закритій системі, а у відкритій мережі зберігається лише доказ того, що документ існував і його не змінювали.
Ігри, квитки і цифрова власність
В іграх блокчейн дає змогу по-справжньому володіти предметом: продати меч чи скін іншому гравцеві поза майданчиком розробника. Такі предмети оформлюють як NFT. Звучить привабливо, але більшість ігор, побудованих навколо заробітку на предметах, розгубили аудиторію після обвалу цін на токени.
NFT-квитки на матчі й концерти допомагають боротися з підробками і дають організаторові контроль над перепродажем. Художники й музиканти за допомогою токенів отримують відсоток із кожного наступного продажу своєї роботи, хоча працює це не на всіх майданчиках.
Що з цього випливає для людини, яка придивляється до криптовалют? Якщо мережею реально користуються — перекази, угоди, оплата комісій, — у її токена більше опори в довгу, ніж у токена, за яким лише обіцянки. А коли проєкт заявляє про застосування в логістиці чи медицині, дивіться не на меморандуми про наміри й гарну дорожню карту, а на те, чи є в нього чинні клієнти.
Зведена таблиця нижче показує, де технологія дала результат і що їй заважає. Тримайте її в голові, коли читатимете чергову новину про «революцію на блокчейні».
| Сфера | Що дає блокчейн | Головне обмеження |
|---|---|---|
| Платежі та стейблкоїни | Швидкі перекази без банків-посередників | Ризики емітента і регулювання |
| Токенізація активів | Цілодобові розрахунки, прозоре володіння | Юридичний статус токенів |
| Логістика | Спільна історія партії для всіх учасників | Треба, щоб долучилася вся галузь |
| Реєстри й дипломи | Захист від підробки заднім числом | Дані на вході однаково вносять люди |
| Ігри та квитки | Володіння предметом поза майданчиком | Інтерес тримається, доки ростуть ціни |
Бачите заголовок «Компанія X впроваджує блокчейн»? Пошукайте в тексті, хто ще бере участь у системі і що змінилося для клієнта. Якщо відповідей немає, перед вами, найімовірніше, пілотний проєкт або пресреліз.
Знайдіть у новинах будь-яку замітку на кшталт «Компанія X впроваджує блокчейн» і проженіть її через п’ять запитань із розділу «Коли блокчейн справді потрібен». Окремо дайте відповідь: хто ще бере участь у системі і що зміниться, якщо замінити блокчейн таблицею на сервері компанії. Якщо чітких відповідей у тексті немає, перед вами, найімовірніше, пілот або пресреліз, а не робоча система.
Вхід безкоштовний, торгівля на демо-рахунку — власні гроші не потрібні. У безкоштовних турнірах виграють Tour Pass, а з ними заходять у турніри з призами в USDT. Найкращі йдуть далі — до funded-рахунку на $5 000.
Часті запитання
Чи використовують блокчейн банки?
Так, але частіше у вигляді закритих мереж для взаємних розрахунків та експериментів із токенізацією. Публічні блокчейни великі фінансові компанії теж пробують, наприклад для токенізованих фондів.
Чому багато блокчейн-проєктів закрилися?
Часто річ була не в технології, а в тому, що спільний реєстр потрібен, лише коли в ньому беруть участь усі сторони ринку. Інші проєкти застосовували блокчейн там, де вистачило б звичайної бази даних, і програвали їй у швидкості та вартості.
Чи можна проголосувати на виборах через блокчейн?
Пілоти проводили в різних країнах, але масово таке голосування не прижилося. Фахівці з безпеки зазначають, що вразливі насамперед пристрої виборців і перевірка особи, а не сам реєстр.
Чи треба розбиратися в застосуванні блокчейну, щоб торгувати криптовалютою?
Глибоко вникати не обов’язково, але це допомагає відрізняти проєкти з реальним попитом від тих, що живуть обіцянками. Такий погляд знадобиться в розділі про фундаментальний аналіз.
Обговорення
Обговорення цієї статті — у BuyCrypt Live у застосунку. Увійдіть через Google або Apple, і акаунт BuyCrypt створиться автоматично.
